Укртелеком повторить долю "Криворіжсталі"?

[Вальдемар]

Інформаційний абсурд

У всій історії продажу "Укртелекому" вельми забавним виглядає інформаційне супроводження процесу приватизації.

По-перше, початок продажу великого монополіста у сфері телекомунікацій запланували на 28 грудня - м'яко кажучи, не найбільш "базарний" час. Католики-європейці, які святкують Різдво на два тижні раніше православних, такий сигнал сприйняли як образу.

Не кажучи про те, що послуги юристів і аудиторів у свята коштують удвічі дорожче. Інформаційний інтерес від теми приватизації влада відвернула переслідуванням представників опозиції, плюс до цього - бійка у Верховній Раді і новорічні канікули.

Так, компанію-оцінювача вартості об'єкта "Острів", завдання якої - провести оцінку активів "Укртелекому", Фонд держмайна взагалі обрав напередодні Різдва.

Плюс до всього, у процесі продажу відсутні процедура road-show - публічної презентації компанії, яка є обов'язковою у випадку приватизації великої компанії. У цьому випадку, Мінфін в останній момент відмовився виділяти кошти на цей захід.

Між тим, у світі приватизація телекомунікаційних монополістів - це ціле шоу. Навіть при повторній приватизації "Криворіжсталі" екс-прем'єр Юлія Тимошенко разом з екс-головою ФДМУ Валентиною Семенюк зробили з конкурсу персональну піар-кампанію, що в 2005 році істотно зміцнило рейтинг Тимошенко в очах електорату та світової спільноти.

Напередодні парламентських виборів Віктор Янукович на темі приватизації "Укртелекому" - прозорому аукціоні з телевізійною трансляцією, журналістами, конвертами, молоточком, ліцитатором у метелику і софітами - міг би суттєво підвищити довіру до себе в очах європейців та опозиційного електорату.

Проте, чомусь не зробив цього.

"Подібний піар істотно завищує ціну об'єкта і прославляє державу на весь світ, до того ж впливаючи на підвищення суверенних рейтингів. І навпаки. Продаж потужного монополіста в руки однієї компанії породжує недовіру. Європейський Союз суворо забороняє такі речі. ЕС вже двічі штрафував Deutsche Telekom за спроби монополізувати телекомунікаційний ринок", - підкреслює Лановий.

Прогнози опозиції однозначні.

"Публічна політика навколо Укртелекому - ознака явного зловживання службовим становищем. Весь цей фарс у кінцевому підсумку закінчитися повторним продажем "Укртелекому", як це було з "Криворіжсталлю", - вважає член спеціальної контрольної комісії ВР з питань приватизації, депутат від БЮТ Андрій Сенченко.

В коментарі "ЕП" член спеціальної контрольної комісії з питань приватизації, нардеп від КПУ Алла Александровська заявила, що приватизація "Укртелекому" має суспільну значущість, і це питання буде розглянуто на засіданні комісії найближчим часом.

"Окрему увагу варто приділити умовам приватизації", - вважає вона.

Ряд депутатів допускають, що подібний хід приватизації - це умисний крок для того, щоб зірвати процес продажу державних об'єктів.

Цікаво, що самі фігуранти справи - Фонд держмайна, австрійська компанія EPIC і менеджмент "Укртелекому" додають масла у вогонь, відмовляючись коментувати процес приватизації.

Наприклад, голова Фонду держмайна Олександр Рябченко спочатку року так і не зміг оформити жодного офіційного коментаря на запит "ЕП". Всього, чого вдалося досягти - це запрошення на зустріч "без краваток і диктофонів".

Глава "Укртелекому" Георгій Дзекон у спілкуванні з "ЕП" був ввічливо-однозначним: "Прошу вибачення, але я вважаю для себе неможливим і некоректним коментувати-обговорювати висловлювання третіх осіб".

Гендиректор ESU Ілля Солодовскій в принципі відмовився спілкуватися з журналістами. Секретар київського офісу ESU авторитетним голосом заявила, що "Ілля Солодовскій однозначно не буде коментувати вам тему приватизації "Укртелекому".

Але найбільш цікавою виявилася спроба взяти інтерв'ю у майбутнього власника українського державного монополіста, засновника і керуючого партнера EPIC Пітера Гольдшайдера.

Австрійський покупець погодився відповісти на запитання "ЕП", але лише у випадку підписання двосторонньої угоди, третій пункт якої передбачав передачу австрійській компанії необмежених прав на журналістський матеріал, а четвертий пункт - передбачав штраф "Української правди" у розмірі 300 тисяч доларів за порушення договору.

У відповідь "Економічна правда" запропонувала зустрічну пропозицію з власним поглядом на умови співпраці, на що отримала відмову та готовність зменшити розмір можливого штрафу на 25%.

"Економічна правда" вкотре звертається до усіх учасників приватизації з проханням надати офіційний коментар щодо умов та особливостей приватизації державного монополіста, особливо з огляду на високу суспільну значимість "Укртелекому" та його продажу.
_http://www.epravda.com.ua/publications/2011/01/19/267087/