Ігор Литовченко: Злиття Укртелекому та Київстару породить "монстра"

[Irop]

Сьогодні з боку держави робиться все для підвищення капіталізації "Укртелекому" перед продажем, але відбувається це за рахунок інших операторів, абонентів і майбутніх перспектив ринку.


Ігор Литовченко - один з першопрохідців вітчизняного ринку мобільних послуг. Він заснував "Київстар" ще 1997 року, взявши кредит в Siemens на купівлю обладнання для створення першої GSM-мережі у Києві, а вже наступного року до партнерів компанії зайшов Telenor.
Сьогодні "Київстар" є найбільшим оператором українського ринку мобільного зв'язку. Його головний конкурент і нещодавній лідер МТС розв'язав цінову війну з life, таким чином давши можливість "Київстару" укріпитися на лідируючих позиціях.
Центральний офіс "Київстару" знаходиться у великому власному офісному центрі у середмісті столиці. У кабінеті Ігоря Литовченка - вбудований у стіну величезний акваріум, постійно грає тиха музика.
В інтерв'ю "Економічній правді" він розповів, як компанія переживає кризу, про причини конфлікту навколо ставок інтерконекту та чому найбільше виграє той оператор, який зможе придбати контрольний пакет "Укртелекому".

- Як ваша компанія переживає найглибшу в історії України фінансову кризу?

- Наша галузь, мабуть, одна з тих, що найменше піддається впливу кризових явищ. Хоча труднощі ми почали відчувати вже у лютому цього року.
Незважаючи на це, компанія визначила свою цінову стратегію на найближчий час так: ми не будемо збільшувати тарифи на базовий набір послуг - вартість хвилини голосового зв'язку та смс. Крім того, надаватимемо більше додаткових послуг за стабільними цінами.
Ми розуміємо, що наші абоненти отримують зарплати у гривні, причому вони не індексуються з урахуванням девальвації національної валюти. Витрати людей ростуть - дорожчають продукти та комунальні послуги.
Також ми змінили номінали карток поповнення. Якщо раніше це були 25, 50 і 100 гривень, то сьогодні - 30 та 100 гривень. Таким чином ми намагаємося контролювати свої доходи.
Криза більше позначилася на крупних корпоративних клієнтах, які почали скорочувати витрати на мобільний зв'язок своїм співробітникам. Зокрема, переводять зв'язок у приватне користування. А із зменшенням зарплатні та зростанням інфляції кожен абонент починає економити.
Недавнє дослідження, проведене фірмою Ernst & Young, показало: 80% українських компаній, оптимізуючи операційну діяльність, суттєво - майже на 20% - скоротили адміністративні витрати. А мобільний зв'язок належить саме до цієї категорії видатків.
Разом з тим, сьогодні ситуація з підключеннями та доходами у бізнес-сегменті "Київстар" непогана. Є певне зростання клієнтської бази як у сегменті великих підприємств, так і в малому та середньому бізнесах.
Правда, нам довелося з 1 квітня підвищити тарифи на смс-роумінг. Річ у тім, що у цьому тарифі присутня значна валютна складова, тобто існує чітка прив'язка до курсу іноземної валюти.
На жаль, купувати долар за офіційним курсом Нацбанку може лише "Нафтогаз України". Інші компанії змушені робити це на міжбанку за ринковим курсом. А там не завжди вдається купити валюту в бажаному обсязі.


_http://www.epravda.com.ua/publications/49de07bd18bbc/

[Irop]

ЗЕКОНОМИВ - ЗНАЧИТЬ ЗАРОБИВ

- В будь-якому випадку, компанія мала відчути на собі зменшення доходів. Ви якось оптимізуєте свої видатки?
- З настанням кризи ми почали жорстко контролювати свої витрати. Ретельніше плануємо бізнес. Якщо раніше планували на рік вперед, то сьогодні - на квартал.
Крім того, ми ведемо переговори з постачальниками щодо вартості обладнання. Так як ми одні з найбільших клієнтів, можемо розраховувати на значні знижки під час кризи.

- А рекламні бюджети?
- В цілому, рекламний бюджет-2009 пропорційний минулорічному. Ми лише робимо поправку на інфляцію і дивимося, як це буде позначатися на наших доходах.
Проводимо переговори із телеканалами - деякі з них обіцяють знизити ціну рекламного часу. Зараз медіа готові до гнучкішої політики щодо рекламодавця.
Порівняно з минулим роком, у цій сфері змін небагато. Головне, щоб реклама працювала на цільову аудиторію. Правда, раніше ми менш жорстко контролювали свої витрати.
Сьогоднішня політика має звучати так: "Зекономив - значить заробив". Якщо ви планували заробити 100 доларів, а отримали 90, то на ці 10, які недоотримали, маєте скоротити витрати. В іншому випадку, бізнес ризикує "вилетіти в трубу".
- Як абоненти реагують на зменшення рівня доходів? Ви розраховували, чи вдасться зберегти абонентську базу?
- Це головне наше завдання. Ми боремося за утримання абонентів. Вводимо нові акційні тарифи, які дозволяють економити.
Будемо виводити на ринок корисні інновації, розвивати бізнес мультимедійних та контентних послуг, якісну цифрову музику.
- Останнім часом широко обговорюється питання щодо ставок інтерконекту. Мовляв, держава в особі АМКУ та НКРЗ хоче знизити ставку для мобільних операторів з 50 до 25 копійок. Яка позиція вашої компанії?
- Інтерконект - це ринок взаємного з'єднання телекомунікаційних мереж. В Україні він має таку структуру: 65% - це ринок взаємного з'єднання мобільних мереж, або мобільний інтерконект, 16% припадає на взаємні з'єднання національних операторів з іноземними, і лише неповних 19% - на мобільні та фіксовані мережі.
З цих 19% ринку на долю "Укртелекому" припадає близько 15-16%. Саме інтереси цього досить незначного сегменту протиставляються інтересам всього ринку. І за цим стоять державні органи.
Сьогодні суперечка йде про 25 копійок, які платять мобільні оператори "Укртелекому" за з'єднання, у порівнянні з 50 копійками, які платить "Укртелеком" мобільним операторам. Між мобільними операторами ставка інтерконекту встановлена, в основному, у розмірі 50 копійок.
Зменшення існуючої ставки вдвічі автоматично знизить інші тарифи на взаємні з'єднання. У свою чергу, це позначиться на тарифах та призведе до зменшення об'єму телекомунікаційного ринку у грошовому вимірі.
Сьогодні цей процес і так вже, на жаль, стрімко розвивається внаслідок фінансової кризи. У лютому індустрія недорахувалася 17% доходів.
Якщо ставки все ж скорегують, втратять усі: інвестори, акціонери, оператори. Програє й держава, бо відрахування до бюджету від операторів зменшаться щонайменше на 1 мільярд гривень, а то і більше.
Оператори недорахуються мільйонів прибутків, необхідних для подальшої розбудови мереж. Акціонери не отримують запланованих дивідендів.
АМКУ та НКРЗ не вбачають у цьому проблеми. А на мою думку, це відкине розвиток індустрії на кілька років назад.
Відколи "Укртелеком" ініціював суди, між нами та "Укртелекомом" розрахунки за інтерконект не проводяться. Вони відмовляються приймати наші бухгалтерські документи і не надсилають свої. Єдиний наслідок - "Укртелеком" "влазить" в борги, бо все-таки на мобільні телефонують більше зі стаціонарних, ніж навпаки.
Деякі наші державні органи люблять апелювати до європейського досвіду, але забувають, що в Європі ставка інтерконекту для мобільних операторів у два-п'ять разів вища, ніж для фіксованого зв'язку.
Така асиметрія - не вигадка українського ринку, це загальноприйнята світова практика, адже видатки на обслуговування мобільного зв'язку в два-три рази вищі, ніж фіксованого.
- Тобто, якщо відбудеться зміна ставок інтерконекту, це може призвести до демпінгу з боку деяких операторів?
- Крупні гравці тримають свої тарифи, бо розуміють: рух в одну або іншу сторону призведе до різкого струсу на ринку.
На відміну від інших гравців, ми маємо значний запас міцності. І якщо знизимо ціни, програють тільки ініціатори демпінгу. Ми не хочемо цього робити.
Якщо демпінгувати почнуть конкуренти, то вони, можливо, спочатку отримають нових абонентів, але потім через слабкість їхніх мереж, почнуться проблеми зі зв'язком.
На збільшення потужностей потрібно багато часу, а головне - інвестицій. Компанія вимушена буде піднімати тарифи, і абоненти підуть.
- Банкіри розповідають, що "Київстар" сьогодні входить у трійку компаній, які купують найбільше валюти. На що ви витрачаєте долари?
- Нам необхідно обслуговувати євробонди, які ми випустили багато років тому. Більше половини з них ми гаситимемо вже у серпні 2009 року. Сума незначна і на операційну діяльність компанії не вплине.
Придбана на міжбанку валюта йде, в основному, на обладнання і плату за роумінг, а також на розрахунки з партнерами. Крім того, продовжуємо збільшувати ємність нашої мережі.
- Чи користується попитом широкосмуговий доступ до інтернету?
- Ми готуємося до впровадження зв'язку третього покоління. Для цього створили підрозділ, який займається мобільним широкосмуговим доступом до інтернету. Плануємо до кінця року збільшити абонентську базу користувачів цієї послуги.
Незважаючи на кризу, більше 1 мільйона абонентів вже користуються інтернет-послугами "Київстар". Це та сфера, у яку потрібно вкладати гроші вже сьогодні.
- Ваші абоненти обурюються, що ви не скасовуєте плату за з'єднання.
- Плата за з'єднання у тому чи іншому вигляді є у кожного європейського оператора.
Світова практика свідчить, що оператор може або чесно ставити плату за з'єднання, або замінити її прихованими елементами, наприклад, високою вартістю першої хвилини.
Ми ж слідкуємо за споживчими настроями, тому формуємо тарифи так, аби у клієнта був вибір. У нас плата за з'єднання присутня не в усіх пакетах.

- Чи будете ви переводити свої кол-центри на аутсорсинг, як це вже зробили деякі оператори Європи задля оптимізації видатків?
- Ні, ми лише перерозподілимо навантаження на людей. У нас три кол-центри - у Києві, Львові та Дніпропетровську. Заради економії збільшимо кількість працівників у дніпропетровському відділенні і зменшимо у київському.
Віддавати власні кол-центри чужим компаніям не збираємося. З часом, саме якість, увага до клієнта та зручність у користуванні будуть серйозною конкурентною перевагою.
- У четвертому кварталі ви повідомляли про зростання абонентської бази. Які результати початку цього року?
- Незначні коливання абонентської бази на сталому ринку у крупного оператора - явище звичне.
Так вже історично склалося, що у четвертому кварталі число абонентів завжди збільшується. Тут "винні" і маркетингові акції, і нові пропозиції, та й абоненти завжди розмовляють більше.
А на початку року відчувається незначне падіння кількості абонентів, приблизно на 200 тисяч.
В той же час, в різні пори року по-різному розділяються доходи. Наприклад, влітку більше роумінгу, а на свята частіше надсилають смс.

- 2004 року ви вперше ввели безкоштовні розмови у мережі діджус, і тоді весь Майдан користувався вашими послугами. Чи не збираєтеся найближчим часом запровадити нові революційні пропозиції?
- Тоді це був гарно обміркований та дуже вдалий крок. Зараз не час для ризикованих рішень. Сьогодні найголовніше - стабільність та виваженість.

- Як складається ситуація навколо ліцензії на використання частот 3G-мережі? Розкажіть про перебіг переговорів з Міноборони, яке має продати ліцензію і отримати компенсацію на конверсію власних радіочастот. Воно згодне піти на поступки в ціні та, врешті-решт, видати ліцензії?
- Скільки працюємо, стільки й чуємо про перспективи видачі ліцензій на частоти "третього покоління". У мене є власна суб'єктивна думка: Міноборони, нинішній користувач цих частот, навряд чи вивільнить їх до продажу "Укртелекому".
Сьогодні все робиться для підвищення капіталізації "Укртелекому" перед продажем, але за рахунок інших операторів, абонентів і майбутніх перспектив ринку.
Остання законотворча пропозиція - неприйнятий закон №3683, яким планувалося створити фонд універсальних послуг для телефонізації віддалених населених пунктів. Кошти повинні були надходити за рахунок сплати всіма абонентами додаткових 3% від вартості послуг зв'язку.
Так чи інакше, швидкий розвиток галузі неможливий без продажу ліцензій на "третє покоління". Але проблема в тому, що ті суми, які озвучує Міноборони за конверсію, не піддаються жодним коментарям.
Для прикладу, у Росії ліцензія була продана не за 30 мільйонів доларів, як просять у нас, а за 100 тисяч доларів, причому відразу трьом компаніям. Конверсію там взяли на себе частково держава і частково оператори.
У нас же операторам пропонується заплатити 2,5 мільярда за конверсію і 30 мільйонів за кожну ліцензію.

[Irop]

ЖАДІБНІСТЬ ПОРОДЖУЄ БІДНІСТЬ

- У якому стані перебуває конфлікт між основними акціонерами - компаніями "Альфа" і "Теленор"?
- Будь-який конфлікт не додає позитиву. Але публічна дискусія акціонерів на діяльність компанії "Київстар" суттєво не впливає.
Чим закінчиться конфлікт, достеменно передбачити важко. Акціонери перепробували вже все у власній боротьбі, включаючи суди в Росії, Україні та США.
Далі, мабуть, вони мають сісти за стіл переговорів і прийти до якогось компромісу.
Звичайно ж, ідеальний варіант - об'єднати спільні активи на одному ринку.
З моєї точки зору, це буде набагато зручніше. Адже, маючи конкурентні компанії на одному і тому ж ринку, власники просто викидають зайві гроші фактично на внутрішню боротьбу.
- Наскільки вплинув конфлікт на стратегічне планування та роботу топ-менеджменту?

- Починаючи з грудня 2008 року, статус-кво поновлений, рада директорів і збори акціонерів збираються регулярно. До цього часу вони не збиралися упродовж трьох з половиною років.
В цей час нам, керівній команді "Київстару", було досить важко. Адже набагато простіше прийти на раду директорів, отримати директиви від акціонерів і йти їх виконувати - гарні вони чи ні. А в цей час нам доводилося брати всю відповідальність на себе.
Звичайно, ми постійно співпрацювали з акціонерами, погоджували важливі кроки, робили презентації, але це, швидше, було неофіційне спілкування.
- 10 березня збори акціонерів "Київстару" вирішили скоротити склад правління. З чим це пов'язано?

- Це процедурний момент. Деякі колишні члени правління вже давно не працюють в компанії. Їх неможливо було звільнити через те, що не проводилися ані збори акціонерів, ані рада директорів.
Деякі з них навіть працюють на конкурентів. Гаррет Джонсон, наш колишній маркетолог, тепер в МТС. Екс-фінансовий директор Тронд Мое очолює представництво "Теленору" в Україні.
- А хіба в контракті не прописується, що топ-менеджер не має права працювати на конкурентів протягом двох років після звільнення?
- По-перше, що б не було прописане в контракті, існує трудове законодавство. Звільнений працівник може оскаржити договір працевлаштування у суді.
По-друге, це совість самої людини. Подавати до суду в такій ситуації - значить втрачати сили і переносити акценти з основних напрямків бізнесу на дрібні судові конфлікти. У нас інші пріоритети.

ПРИДБАТИ "УКРТЕЛЕКОМ" БУЛО Б ЦІКАВО

- Чи будете ви поглинати дрібні компанії, які перебувають у важкому фінансовому стані?
- Загалом це можливо, але не для того, щоб дешевше купити і дорожче продати, а винятково для розвитку бізнесу "Київстару".
- Чи не виникало у вас спокуси використати кризу для захоплення більшої частки ринку, зокрема, за рахунок life та Beeline?

- Конкуренти і так вже достатньо гучно воюють один з одним. Крім того, протягом січня-березня вони здійснили низку кроків щодо підвищення тих чи інше елементів цін.
- На початку року говорили, начебто "Теленор" може придбати контрольний пакет "Укртелекому". Прокоментуйте це з точки зору керівника компанії "Київстар", якій може дістатися такий актив.

- З точки зору розвитку бізнесу це було б дуже цікаве придбання. Отримати стаціонарну мережу на всій території України - це для будь-якого оператора велика перевага над іншими гравцями.
Звісно, "Укртелеком" потребує значної реструктуризації, але внаслідок об'єднання двох компаній на ринок вийшов би справжній "монстр".
"Укртелеком" має дві головні речі - інфраструктуру та абонентів. І якщо це правильно використовувати, то можна заробляти великі гроші.
Не хотілося б консультувати "Укртелеком", але якщо його купить компанія, яка має стосунок до існуючого мобільного ринку України, це буде серйозна конкурентна перевага на ринку.
- Чи плануються якісь заходи для покращення зв'язку під час масових зібрань людей в одному місці, коли мережа просто не витримує навантаження?
- Для забезпечення зв'язком абонентів у місцях масових зібрань - на стадіонах, великих концертних майданчиках, під час народних гулянь - існують різні рішення. Додатковий інтерес до цього питання виникає у контексті Євро-2012.
Якщо майданчик стаціонарний, наприклад, Палац спорту у Києві, то є сенс збудувати у цій точці стаціонарну ємність. І ми це робимо. Але якщо площадка тимчасова або працює нечасто, така інвестиція себе не виправдовує.
Адже для того, щоб там усе працювало, стаціонарну ємність мережі потрібно збільшити у 50 разів. Сьогодні ж у нас загальний запас ємності складає 25%.
Інший варіант рішення - пересувні передавальні станції, які ми зазвичай підвозимо у місця проведення масових заходів. Хоча і з цим у нас інколи бувають проблеми - не завжди можна домовитися з відповідними службами, які причетні до проведення заходу.
Наші пересувні станції брали участь навіть у навчаннях країн НАТО для забезпечення полігону зв'язком. Ми завжди готові співпрацювати з організаторами крупних фестивалів. Головне, щоб вони заздалегідь попереджали про потребу в такому обладнанні.
Якщо говорити про помаранчевий Майдан, то в першу ж ніч після його початку, коли ще нічого остаточно не було відомо, приїхали наші бригади і за 12 годин поставили додаткове радіообладнання. І вранці ми були єдиною мережею, яка стабільно працювала на Майдані Незалежності.
Зараз ми активно готуємося до Євро-2012, зокрема, вносимо пропозиції щодо місць розміщення базових станцій. Зараз є проблеми з виділенням землі.
Час від часу виникають ситуації, коли ми ставимо станцію, оформивши повний пакет дозвільної документації, а згодом до нас приходять і кажуть: станція стоїть незаконно, або знімайте, або давайте хабара.
Готуючись до Євро, намагаємося домовитися про оренду майданчика під базову станцію поблизу стадіонів, але не завжди є розуміння зі сторони власників. Вони зазвичай виставляють завищену ціну.
На жаль, у нас багато таких прикладів. Ми, наприклад, змушені були піти з аеропорту "Жуляни", бо ціна за оренду зросла в 15 разів. Ми відійшли на 150 метрів далі, "стали" на заводі за менші гроші - і без проблем.
Я завжди говорив, що жадібність породжує бідність.
Наприклад, приходить орендодавець і підвищує ціну з 10 до 50 доларів. Ми кажемо, що готові платити 5 доларів або зовсім підемо з майданчика. І тільки починаємо збиратися, він погоджується на 5, адже розуміє, що гроші від нього ідуть взагалі.
- Як ви ставитеся до смс-спаму, як це було з Черновецьким та деякими іншим політиками? Компанія розуміє, що це псує її імідж?
- Я відразу кажу: компанія "Київстар" не підтримує жодних партій чи політичних сил. Розсилками займаються наші партнери - контент-провайдери.
До того ж, повідомлення від мера Києва отримали не всі абоненти. Там, швидше за все, були використані бази кількох різних провайдерів.

- Що може прийти на зміну звичному нам мобільному зв'язку?

- Мабуть, нічого - мобільний зв'язок міцно увійшов у життя людей. Його еволюція виглядатиме так: від другого покоління зв'язку - GSM та EDGE, до третього - UMTS, а потім - до мобільного зв'язку четвертого покоління LTE - Long-term Evolution.


_http://www.epravda.com.ua/publications/49de07bd18bbc/

[смартюля]

ну,до такого 'монстра' еще дожить надо.и что он может принести нашему человечеству?может,вообще нужно всем операторам перестать кичиться один перед другим и слиться в единого неделимого национального 'монстра мобильной связи'(ММС)?

[Boomerang]

Сообщение от смартюля

может,вообще нужно всем операторам перестать кичиться один перед другим и слиться в единого неделимого национального 'монстра мобильной связи'(ММС)?

И вернуться к бешенным тарифам времён единственного ОСС в Украине - UMC?

[смартюля]

не вернуться - иначе это будет полный армагеддон мобильной связи.

[Boomerang]

Сообщение от смартюля

не вернуться - иначе это будет полный армагеддон мобильной связи.

Но монополия как-раз приведёт к возврату.

[смартюля]

ну да.тогда скажем - нет!пусть будет не один,но и не десять - а то сложно новым выбирать кто из опсосов лучший - для 600 тыс.км2 3-4 вполне достаточно.

смысл последнего поста я минут 10 пытался понять и не понял

[смартюля]

10 минут - это ничто.вот 10 часов или дней - другое дело!я клоню к тому,что в нас где-то с десяток операторов мобильной связи,некоторыми пользуются всего лишь по нескольку тысяч.хорошо ли это?.а насчет слияния КС и Укртелеком - что оно нам сможет дать?

[777]

А я за то что бы существовал один Монстр. А контролировать его будет антимонопольный комитет. По моему классно было бы.

[смартюля]

итак,второй подан!первая - это я. кто третьим будет?еще:АМК борется не столько с ценами,сколько против господства одной компании,траста,банка и иже с ними.а как было в каменном веке?где был АМК,когда сотовой связью могли пользоваться только денежные монстры - из-за таких же монстровых цен?